Після гучних новорічних забав Україна входить у другу фазу зимових свят-підготовка до Святвечора, Старого Нового року та Водохреща. Затяжний «український рамадан» вкотре наштовхує на думку про унікальність української культури.
"А перший бо празник - то Різдво Христове..."
Вечір напередодні Різдва (6 січня) має назву Святвечір, Багата кутя, Вілія. Щойно на небосхилі з'являється перша зірка, всією родиною сідають за стіл, який звуть багатим, бо на ньому має бути дванадцять різноманітних пісних страв. Звідси й назва "Багата кутя" чи "Багатий Святвечір".
7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”
"А другий же празник - Василя святого..."
14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого. Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям. За церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус. І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем.
14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого. Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям. За церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус. І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем.
"А третій же празник - Святе Водохреща..." Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.
В такі свята всіх нас об'єднує молитва: попросімо Отця Святого, щоб Він перед Престолом Господнім помолився за наш народ, за те, щоб ми жили у мирі та злагоді.
Немає коментарів :
Дописати коментар