суботу, 2 грудня 2017 р.

"Якщо знаю, для чого, то знайду, як"

Оновлена Програма з української мови  передбачає низку рекомедованих видів робіт, серед яких написання семикласниками байки (прозою) у формі діалогу між двома птахами ... Не знаю, як у колег, а у мене під час уроку на цей вид творчості часу не вистачає. Дати таке завдання додому?.. Навряд чи діти самостійно з цим упораються. Адже байки ми не щодня пишемо. 
Я не критикую Програму. Не нарікаю на нестачу часу на уроці. Адже розумію, що сьогоднішнього учня ТРЕБА "відривати" від віртуальної реальності.   Потрібно розвивати творчі здібності, вчити застосовувати набуті мовні знання. Питання: ЯК зацікавити сучасного "цифрового аборигена" написати байку  та ще й про птахів, тоді, коли його героями залишаються фіксики, міньойони, лунтики?
Довго  думати не довелося... Згадався психологічний прийом:  "Якщо знаю, для чого, то знайду, як". 
Я  - вчителька "багата". Маю години спецкурсу "E-learning: мовна школа", й саме на таких заняттях   розвиваю творчі здібності своїх учнів, при цьому використовую їх улюблений Інтернет з користю. 
Отже, байка написана (правда, не всіма, але ж інші обіцяли написати до наступного заняття!). І  не просто написана, а ще й створена віртуальна книжка  з кольоровими ілюстраціями в  сервісі "storyjumper", погортати яку може кожен, хто має посилання. Навіть залишити свої коментарі до твору.
 Тим, хто впорається швидше за інших, обіцяла публікацію книжки в соцмережах. Виконала! Наступного дня разом прочитали коментарі до посту в ФБ, порахували кількість "лайків". Сподобалося... Хочуть ще!
У майбутньому створюватимемо плейкаст з виразним читанням художніх текстів - описів стану природи з дієприкметниками. Тож, далі буде...



Book titled 'Байка про співучого птаха'Read this free book made on StoryJumper